ПРОВОКА́ТОРСТВО, а, с., розм. Дії, вчинки, поведінка провокатора. [Адам:] Значить, у цю критичну хвилю нам треба без сумніву повести найенергійнішу боротьбу проти провокаторства (Ірчан, І, 1958, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 143.