ПРОВОКА́ТОРКА, и, ж. Жін. до провока́тор. Вже двічі до них підсилали німкень з Ельзасу, але обидва рази провокаторки.. не змогли гру довести до кінця, — їх розшифрували (Ю. Янов., Мир, 1956, 77); Вона передала по камерах: Шутикова — провокаторка (Бурл., Напередодні, 1956, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 143.