ПРОВО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провести́ 1. Спокійно, друже, спи, проводжений сльозами У темний склеп, у хатоньку малу… Вір, прийде слушний час, і вільними устами Тобі воздасть коханий люд хвалу! (Стар., Поет. тв., 1958, 155); Нарешті й гості пішли повз наші двері, проводжені господарями (Томч., Готель.., 1960, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 139.