ПРОВЕ́ШТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Вештатися якийсь час. Тихович провештався по селу до рання (Коцюб., І, 1955, 221); Вони провештались до обіду і нічого не дістали (Мик., II, 1957, 344).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 131.

Провештатися, таюся, єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять. Стор. II. 141.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 459.