ПРОВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., перех.

1. Варінням доводити до готовності. Сивоок сам доглядав, як варилася смальта для великих мозаїк, які мав викладати.. Варив, проварював, розтирав (Загреб., Диво, 1968, 666).

2. Варити що-небудь у чомусь певний час. Пресовану деревину або деревинну прес-кришку проварюють в індустріальному маслі протягом доби (Наука.., 12, 1965, 29); — Тягніть-но трішки оцту! — поклавши всю баранину в казан і трохи її в воді проваривши, покрикував Козак Мамай (Ільч., Ковацьк. роду.., 1958, 411).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 130.