ПРОВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вартувати (у 1 і 2 знач.) якийсь час. Селяни озброїлися вилами, граблями, кіллям, люшнями і цілу ніч провартували біля панщизняного хреста (Вільде, Сестри.., 1958, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 130.

Провартувати, ту́ю, єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 459.