ПРОВ, а, ч., діал. Те саме, що про́ва. Грудьми натискає [парубок] на пров і вскакує в човен, коли він, схлипуючи, відділяється від землі (Стельмах, II, 1962, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 127.