ПРОБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех.

1. Промазувати розчином крейди, вапна і т. ін., робити що-небудь білим. Пробілювати стіни.

2. Піддаючи спеціальній обробці, робити частково або зовсім білим. Пробілювати цукор.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 120.

Пробілювати, люю, єш, сов. в. пробілити, лю́, лиш, гл. Чистить, очистить кожу шкафою (у кожевниковъ). Шух. І. 254.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 457.