ПРОБІ́ЛЬНИЙ1, а, е. Прикм. до пробі́л 1. При глибокому друці.. фарба потрапляє в заглибини, а пробільні ділянки піднімаються над ними (Наука.., 5, 1965, 59).
ПРОБІ́ЛЬНИЙ2, а, е. Стос. до пробілювання; // Признач. для пробілювання; // у знач. ім. пробі́льна, ної, ж. Спеціальне приміщення, у якому пробілюють цукор, віск і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 120.