ПРОБІ́Г, у, ч.

1. Дія за знач. пробіга́ти 1, 2. Німці в захопленні мацали залізні мускули Гошки, той форкав носом, як лошак після пробігу (Тют., Вир, 1964, 413); // Біг або їзда па певну дистанцію (перев. у спортивних змаганнях). Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів (Коч., II, 1956, 77); Витривалість рисаків виявлялася в пробігах (Конярство, 1957, 114); З Міасса в Москву у випробний пробіг вийшли три дослідних автомобілі нової марки (Рад. Укр., 28.VIII 1959, 3).

Зо́ряний проб́іг див. зо́ряний.

2. спец. Відстань, пройдена яким-небудь транспортом. Пробіг автомобіля на лінії виражається загальною кількістю пройдених кілометрів (Підручник шофера.., 1960, 309); «Ракета» набагато поступається перед річковим трамваєм.. Щоправда, довжина його пробігу до повної зупинки становить 100 метрів (Наука.., 4, 1967, 27); // Максимальна відстань, яку може подолати автомобіль до повного зносу окремих його деталей. Тепер багато шоферів добились пробігу шин понад 100000 км (Підручник шофера.., 1960, 248); Автопокришка, власне, її протектор, витримує всього декілька тисяч кілометрів пробігу (Знання.., 8, 1965, 15); // Перебування якого-небудь транспортного засобу в дорозі, складного агрегату в експлуатації. У цього комбайна [ІК-52М] немає холостих пробігів: йде вгору вибоєм — дає видобуток, рухається вниз — теж рубає вугілля (Роб. газ., 1.ІІІ 1966, 2); Треба розумно використати його [автотранспорт], не допускати простоїв і пробігів порожняком (Рад. Укр., 20.IX 1960, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 118.