ПРОБУ́ТИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до пробу́ти. Дев’ять місяців, пробутих в тюрмі, були для мене тортурою (Фр., І, 1955, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 127.