ПРОБУКСО́ВКА, и, ж. Дія за знач. пробуксува́ти, пробуксо́вувати. Колісний трактор на розпушеному грунті часто дає значну пробуксовку (Сад. і ягідн., 1957, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 126.