ПРОБУКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., с. г. Док. до букетува́ти. Щоб забезпечити міжрядний обробіток у двох напрямках, сходи треба пробукетувати (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 157); Посіви [буряків] скрізь пробукетували, що набагато прискорило роботу (Рад. Укр., 1.V 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 126.