Про УКРЛІТ.ORG

пробуджений

ПРОБУ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пробуди́ти. Неначе пробуджені від сну надзвичайністю того, що сподіялось, люди набули раптом немовби нового бачення світу (Довж., І, 1958, 93); В печінці штучно пробуджених ховрахів значно знижений вміст фосфору (Укр. біох. ж., XXI, 2, 1949, 168); 27-го лютого 1917 р. російський пролетаріат разом з пробудженою ходом воєнних подій частиною селянства і з буржуазією скинув монархію (Ленін, 35, 1973, 376); Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом (Полт., Повість.., 1960, 374).

2. у знач. прикм., перен. Який пробудився. Легенький свіжий подих пробудженої природи.. торкався і його розпаленої душі (Речм., Весн. грози, 1961, 137); Він безсило злоститься; темна, раптом пробуджена злоба клекотить в його голосі (Ю. Янов., IV, 1959, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 125.

вгору