ПРОБРОДИ́ТИ¹, броджу́, бро́диш, док. Бродити (див. броди́ти¹ 1) якийсь час. Пробродити по вулицях всю ніч.

ПРОБРОДИ́ТИ², бро́дить, док. Бродити (див. броди́ти²) якийсь час. Пиво пробродило в бочці добу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 123.