ПРОБРЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. пробрі́в, брела́, ло́; док. Брести якийсь час або якусь відстань. Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 123.

Пробрести, бреду́, де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 457.