ПРОБЕ́МКАТИ, ає, док., розм. Бемкати якийсь час. Він розбалакався так, що незчувся, як годинник пробемкав всі дванадцять (Речм., Весн. грози, 1961, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 113.