ПРОБАСИ́ТИ, ашу́, аси́ш, розм. Док. до баси́ти. Серед гвалту і метушні, що знялись потім, Жан пробасив раптом: — Ну, міноносце, розводи пару (Коцюб., II, 1955, 391); — Хто ви? — Такі ж, як ти, радянські люди, — пробасив у відповідь лагідно чоловік (Рибак, Час.., 1960, 265); // Видати басистий звук. Пробасив шахтний гудок.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 112.