ПРОБАЗІ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що проговори́тися 1. Ідучи, Ілько ще просив товариша, щоб той ні про що його не розпитував, але тут же й сам пробазікався у розмові (Козл., Ю. Крук, 1957, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 112.