Приїздний, а́, е́

1) Пріѣзжій.

2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від’їздна. Чуб. І. 109.

3) Приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці. Сосниц. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 417.