ПРИЇДА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРИЇ́СТИСЯ, ї́сться, док. 1. Набридати від частого споживання. Приїсться садовина, заманеться цукру чи булки — то є на світі ще крамарка Мелашка (Вас., І, 1959, 59); Хліб ніколи не приїдається.

2. перен., розм. Втрачати інтерес для кого-небудь, ставати буденним, нецікавим; набридати. Там, у цеху і на заводському дворі, ті машини були для них звичайним і буденним, що часом уже й приїдатися починало, а тут, на полі, ..вони здавалися чимсь радісним і жаданим (Кучер, Трудна любов, 1960, 401); На жаль, в багатьох виставах ми бачимо.. ті ж самі мізансцени, трюки, сіренькі оформлення, що приїлися глядачам (Мист., 4, 1956, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 622.