ПРИЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЩИПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. с. г. В агротехніці — відсікати верхівку пагона, щоб припинити його ріст і посилити приплив поживних речовин до інших органів рослини. Усі пагони, не потрібні для розвитку основних гілок і гілок другого та наступних порядків, прищипують (Колг. енц., II, 1956, 148).

2. Те саме, що прищи́кувати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 106.