ПРИШПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пришпо́рити. Пришпорений кінь шарпнувся з місця і помчав у ніч (Д. Бедзик, Студ. Води, 1968, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 104.