ПРИШЕЛЕ́ПУВАТО, фам. Присл. до пришеле́пуватий. Марко пришелепувато посміхається (Панч, На калин. мості, 1965, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 102.