ПРИШЕЛЕ́ПКУВАТИЙ, а, е, фам. Те саме, що пришеле́пуватий. Він ніби пришелепкуватий трохи, а до Насті, бач, залицяється (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 102.

Пришелепкуватий, пришелепуватий, а, е. Пришибленный, придуроватый. Чуб. II. 623. Левиц. І. 323. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата. Мил. 105.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 453.