ПРИЧІ́СУВАННЯ, я, с. Дія за знач. причі́сувати. Софія стояла перед великим дзеркалом і кінчала причісування (Л. Укр., III, 1952, 498).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 100.