ПРИЧО́ВПАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що причо́вгати. Наперед знову вибіг Півень.., за ним причовпав і Мітла, підв’язаний хусткою (Панч, Гомон. Україна, 1954, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 101.