ПРИЧА́СНИК, а, ч., церк. Той, хто причащається. Багато причасників сьогодня [сьогодні] було (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 95.