ПРИЧА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЧА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. діал. Те саме, що прича́лювати 2. Пливе човник без весельця, К берегу звертає.. І до берега причаливсь (Пісні та романси.., II, 1956, 26); * Образно. Сидить [Маруся] і перебира якісь квіточки голубенькі. Петро причалився та так злегенька: — Тю! (Тесл., З книги життя, 1949, 59).

2. тільки недок. Пас. до прича́лювати 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 94.

Причалюватися, лююся, єшся, сов. в. причалитися, люся, лишся, гл.

1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега. Харьк. г.

2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Павлогр. у. Він причалився на шпилечку. Кролевец. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 451.