ПРИЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до причави́ти. Мовчав Стахурський, захльоснутий і причавлений почуттями (Смолич, Ми разом.., 1950, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 93.