ПРИХОРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИХОРОШИ́ТИСЯ, рошу́ся, ро́шишся, док., розм. Надавати собі кращого вигляду; прикрашатися. Сиділа [Ганна] на камені, нахилившись до води, чепурилась, прихорошувалась (Гончар, Таврія, 1952, 60); * Образно. Видко, що кріпко прихорошується [Біла Церква] до Першого травня (Вишня, І, 1956, 345); // перен,. Ставати кращим. Сонце уже зійшло..; небо освітилося ясно й погожо, і луг теж посвітлішав і прихорошився (Тют., Вир, 1964, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 90.