ПРИХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХЛЮ́ПНУТИ, ну, неш, док. Потроху хлюпаючи, заплескувати, заливати (водою). Вона прихлюпує тепер огонь водою (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 83.

Прихлюпувати, пую, єш, сов. в. прихлюпати, паю, єш, гл. Заливать, залить водой. Вона прихлюпує тепер огонь водою.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 450.