ПРИХЕ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Супроводжувати хеканням яку-небудь дію (перев. про тварин). Полилася з тихим бульканням вода в корито. Припаде до неї гарячими зі сну губами худобина, цмолить, прихекуючи,.. п’є не нап’ється (Тют., Вир, 1964, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 80.