Про УКРЛІТ.ORG

прихватком

ПРИ́ХВАТКОМ, присл., розм. Час від часу, уривками; прихапцем. Три часті [частини] сяк-так зведені, над четвертою прихватком працюю і сам не знаю, коли скінчу (Мирний, V, 1955, 361); Хоч і прихватком доводилось працювати Петрові Максимовичу, а проте він поспішав закінчити свій будинок (Донч., V, 1957, 117); // Поспіхом, нашвидку; похапцем. Учора прихватком забігав [становий] сюди… Допитувався, чи поїду на вибори? (Мирний, IV, 1955, 363); Сам Петро, кремезний хлопчина з русявою борідкою, прихватком наїдався чогось аж на троє суток (Вас., І, 1959, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 79.

вгору