ПРИ́ХАПЦІ, присл., розм., рідко. Те саме, що при́хапцем. Прихапці взяв хліба шматок на дорогу (Сл. Гр.); Снідала [Ольга] прихапці (Кач., II, 1958, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 79.