ПРИФРОНТОВИ́Й, а́, е́. Який розташований або перебуває біля фронту. Прифронтова смуга відчувалася на кожній речі (Кач., II, 1958, 389); Прифронтовий аеродром огорнувся сутінками (Минко, Повна чаша, 1950, 251); У прифронтовому госпіталі зустрілася [я] з танкістом, лейтенантом Василем Думою (Логв., Давні рани, 1961, 58); Прифронтове населення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 78.