ПРИТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притя́ти. Юрко Чоботар дістав з-за рогу димаря карабіна. Цівка його вже була притята, хтось на його прикладі незграбно викарбував свої ініціали (Томч., Жменяки, 1964, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 77.