ПРИТКНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приткну́ти 1, 3-6; // приткну́то, безос. присудк. сл. Порожні шафи з розчиненими дверцятами абияк приткнуто до стін (Шовк., Інженери, 1956, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 65.