ПРИТИРА́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для притирання чого-небудь. Для підвищення продуктивності праці при притиранні користуються спеціальним притиральним верстатом (Слюс. інстр.., 1959, 90); Твердосплавний інструмент доводять на чавунних притиральних дисках, застосовуючи пасти з карбіду бору (Різальні інстр.., 1959, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 60.