ПРИТЕЛЮ́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, док., фам. Недоречно або невчасно прийти, приїхати куди-небудь, до когось. — Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? — Нікого нема.. Хотів Карпець прителющитись, так я його біля мосту мало не прикладом погнав на варту, щоб знав порядок (Стельмах, II, 1962, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 58.

Прителющитися, щуся, щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 445.