ПРИТЕЛЮ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех., фам. Привести кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовляннями).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 58.

Прителющити, щу, щиш, гл. Притащить, принести. У приполі й її саму з поля, на панщині знайшовша, прителющила. Г. Барв. 121.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 445.