ПРИТАМО́ВУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до притамо́вувати. Страх бути спійманим притамовується надією безкарно вкрасти (Горький, II, перекл. Ковга-нюка, 1952, 339).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 57.