ПРИСУ́ТСТВІЄ, я, с. У дореволюційній Росії — урядова установа. Мирові посередники повіту становили [після 1861 р.] повітовий з’їзд на чолі з повітовим предводителем дворянства. Дальшим ступенем було губернське у селянських справах присутствіє, яке підлягало губернаторові (Іст. УРСР, І, 1953, 480); Не вигоріло діло раз, то навряд, щоб вигоріло вдруге після стількох років тяганини по судах і присутствіях (Стельмах, І, 1962, 303); // Приміщення, де містилась така установа. На моїх очах у некрутському присутствії виголили йому лоб, одягли москалем, а там знов погнали, не знаю вже куди (Стор., І, 1957, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 54.