ПРИСУ́НУТИЙ, ПРИСУ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прису́нути. В маленькій майстерні — тільки два столи. Один присунутий до вікна (Мушк., Серце.., 1962, 276); Кімнатка старого Гільзе. Ліворуч віконце, перед ним верстат, праворуч ліжко, а до ліжка близько присунений стіл (Л. Укр., IV, 1954, 245); // прису́нуто, прису́нено, безос. присудк. сл. До картини було присунуто стілець, і за знаком матушки Раїси Санька злізла на нього (Донч., III, 1956, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 53.