ПРИСТРІ́ЛЮВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. пристрі́лювати2. Забравшись з командирами рот на вершину горба, що здіймався перед вогневою, Черниш терпляче вів пристрілювання (Гончар, III, 1959, 391).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 45.