ПРИСТОСУВА́НЕЦЬ, нця, ч. Те саме, що пристосо́ванець. Чого вона така невгамовна? На комсомольських зборах кричала про нероб та пристосуванців. Мальований зрозумів, що вона на нього натякала (Хижняк, Невгамовна, 1961, 242); У комуністичному суспільстві немає і не може бути місця людям з дрібною душею, шкурникам і пристосуванцям (Мист., 1, 1959, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 43.