ПРИ́СОХ, а, ч., заст. Стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі. Становив Мартин хату довго.., одного літа присохи постановив, крокви положив, стіни заплів, прикидав на зиму так-сяк соломою; другого літа.. жінка глиною з гноєм стіни мазала (Григ., Вибр., 1959, 355).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 30.

Присох, ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня. Козел. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 440.

при́сох — стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 483.