ПРИСО́С, ч.

1. род. у. Дія за знач. присса́ти, присиса́ти і присса́тися, присиса́тися.

2. род. а, спец. Пристрій, за допомогою якого щось присмоктується. Один за одним присос підіймає листи і подає до преса (Наука.., 9, 1959, 60); Установка утримує будь-яку сталь силою атмосферного тиску. За лічені секунди присоси, зроблені з еластичної гуми, міцно підхоплюють вантаж вагою понад тонну (Веч. Київ, 30.I 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 30.