ПРИСМУ́ЧЕНО. Присл. до присму́чений 2. Ляля теж встала.. Довірливо, присмучено дивилася на свого керівника (Гончар, IV, 1960, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 29.