ПРИСМИ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до присмири́ти. Тої ж неділі оголосив [о. Квінтіліан] громаді на проповіді, що нині гордяки будуть присмирені (Фр., VIII, 1952, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 28.